Суспільні відносини об’єктивно обумовлені, пов’язують людини з соціальною групою. Рівень взаємодії між людьми в групі формує міжособистісні відносини. Емоційне ставлення людини до самої себе формує внутрішньоособистісні відносини.
У цих суспільствах розвивалися економічні інститути; торгівля поширилась завдяки появі грошей. Необхідність обліку врожаю для збору податків та ведення державного господарства дала поштовх розвитку писемності (яка з`явилась у всіх, без виключення, розвинених аграрних суспільствах (хоча не тільки в аграрних - ще у городничих суспільствах Китаю і Мексики).
Спеціальні соціологічні теорії – області соціологічного знання, котрі мають своїм предметом дослідження відносно самостійні і специфічні підсистеми суспільного цілого (етносоціологія, соціологія молоді, міста тощо), відносини і окремі сфери життєдіяльності (соціологія праці, побуту, соціальна психологія тощо), інститути (соціологія громадської думки, соціологія сім’ї, освіти тощо), процеси (соціологія організації, конфліктологія тощо) – тобто галузеві знання.
Засіб розв’язання конфліктів між людьми. Метод впливу на людей з метою отримання певних результатів. Система прийняття оптимальних рішень. Інструмент регуляції міжсуб’єктних відносин.
Виділення в окремі сфери соціального життя економіки, науки, релігії, культури і політики;
Взаємодія може проходити в економічному, політичному, релігійному, культурному середовищі.
Підготовчий. На цьому етапі спостерігається узгодження мети й завдань дослідження, розробка програм дослідження, затим відбувається вирішення фінансових, економічних питань, також необхідно врахувати кадрове забезпечення.
Цей термін вживається і на позначення конкретного виду суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями (наприклад, українське суспільство).
Вибіркова сукупність – це частина об’єкта генеральної сукупності, що становить суму Суспільство вихідних одиниць вивчення, спостереження та аналізу. Репрезентативність – це принцип подоби, вибірково сформульованої моделі параметрів генеральної сукупності. Види вибірки:
Як цілісність С. є предметом не лише соціальної філософії, а й історії та соціології. Проте, на відміну від історії, що розглядає С. переважно в діахронічному зрізі, та соціології, яка зосереджує увагу на синхронічному зрізі, філософія визначає поєднання цих зрізів при вивченні С. як цілого. Крім того, історія, соціологія та інші суспільні науки прагнуть пізнати С. як протиставлений суб'єктові об'єкт, фрагмент об'єктивної дійсності, елімінувавши суб'єктивні чинники, тоді як соціальна філософія вивчає світ С. крізь призму його зв'язку й взаємовідносин з людиною — як основу і спосіб її буття і водночас як її власне породження.
Зрозуміти сенс дії – зрозуміти діючу людину, хоча в діяльності людина не завжди усвідомлює мету. Чотири типи діяльності:
Мальтузіанство стверджує, що нормальній людині притаманно самій обмежувати дітонародження.
Полюючі та збираючі суспільства. Як бачимо з назви, це суспільство, чиє існування залежить від тварин і рослин, які його члени в змозі вполювати та зібрати. Усі суспільства використовували цю технологію виживання на початку свого шляху і ще кілька тисячоліть тому; навіть сьогодні існує купка ізольованих народів, таких як Аранда в Центральній австралійській пустелі, які залишаються на цьому рівні розвитку.
Два основних види: міжпоколінна та внутріпоколінна (соціальна кар’єра). Міжпоколінна – довготерміновий, внутріпоколінна – короткотерміновий процес. Два типи: